«Головною потребою кожного школяра мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини»
В.О.Сухомлинський
Особливо актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства і школи зокрема, є використання педагогіки співпраці, педагогіки творчості. Як зазначала вітчизняний педагог Софія Русова, основним у діяльності школи має стати девіз: «Допоможи мені це зробити самому». І завдання вчителя полягає в тому, щоб не тільки не «замулити» джерела здібностей, якими обдарувала дитину природа, а й розвинути ці здібності, створити всі умови для самореалізації, самовдосконалення, самоосвіти дитини, спрямовуючи її діяльність у правильне русло. Адже за висловом А.Дістервега, «…справжній учитель не повідомляє істину, а вчить її шукати».
Одне з головних завдань учителя математики – навчити учнів самостійно працювати, оскільки темпи надходження наукової інформації надзвичайно зросли. Практично кожній людині, яка хоче мати роботу та продуктивно працювати, необхідно весь час оновлювати свої знання, а то й переучуватись, а це можливо лише за наявності в неї умінь і навичок самостійної роботи. Під час навчання математики закладаються основи для того, щоб учень у майбутньому став справді активним, самостійним і відповідальним суб’єктом власної професійної діяльності. Саме в цьому полягає актуальність представленого досвіду, його практичне значення.
Тому завдання вчителя – організувати процес навчання так, щоб кожне зусилля оволодіння знаннями проходило в умовах розвитку пізнавальних здібностей учнів, творчого мислення, формування в них основних прийомів розумової діяльності. Школярів необхідно вчити самостійно працювати, висловлювати і перевіряти гіпотези, вміти робити узагальнення досліджуваних фактів, творчо застосовувати знання в нових ситуаціях. Ефективність самостійної роботи учнів залежить від уміння вчителя здійснювати діагностику індивідуальних реальних навчальних можливостей учнів, розробити систему завдань для самостійної роботи учнів, надати їм консультативну допомогу.
Проте, як зауважують викладачі вищих навчальних закладів, з року в рік збільшується кількість тих першокурсників, які не вміють працювати самостійно. До цього часу багато вчителів вважають, що їх головне і єдине завдання – це озброїти учнів глибокими та міцними знаннями, а не навчити здобувати й застосовувати їх у житті. Це обумовило мною вибір науково-методичної проблеми – «Організація самостійної роботи учнів на уроках математики» – та її практичної розробки у власній педагогічній діяльності.
Вивчаючи наукову літературу та досягнення педагогічної практики і виходячи з мети, яку перед собою поставила, я скористалась підходами, запропонованими Я.Голантом ще в 60-х рр. ХХ ст. Він виділяв активну та пасивну моделі навчання залежно від участі учнів у навчальній діяльності. В основу власної педагогічної діяльності покладаю використання саме активної моделі навчання.
Такий тип навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб’єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.
Новаційна значущість пропонованого досвіду полягає в тому, що, враховуючи вимоги до розвитку системи освіти, а саме – впровадження ефективних інновацій у традиційну класно-урочну систему – я використовую на уроках активну та інтерактивну моделі навчання.
В ході роботи над даною проблемою мною були окреслені основні завдання:
1.)здійснити діагностику індивідуальних реальних навчальних можливостей учнів; 2.)використовувати на різних етапах вивчення матеріалу різних форм організації занять, що 3.)відповідають віковим та індивідуальним особливостям учнів конкретного класу;
4.)систематично включати учнів до творчої самостійної роботи, встановити доцільне 5.)співвідношення різних форм організації навчальної діяльності учнів;
6.)розробити систему завдань для самостійної роботи учнів;
7.)доцільно поєднувати традиційні і новітні технології навчання.
Кожна форма самостійної роботи учнів повинна мати мету: дидактичну, розвиваючу чи виховну. Будь-який етап уроку може містити певний вид самостійної роботи учнів. Вибір залежить від теми уроку, індивідуальних особливостей класу та від завдань, які ставить перед собою вчитель. Традиційно існує уявлення про самостійну роботу на уроці як форму перевірки знань. На своїх уроках я також використовую такий вид контролю, при цьому намагаюся урізноманітнити і форму проведення, і зміст роботи, і її перевірку. Але це тільки один з видів самостійної роботи, причому не основний. Я впроваджую і самостійне вивчення теорії за підручником, і самостійне доведення теорем, правил, формул, і самостійне розв’язування задач, виконання різних завдань.
В системі своєї роботи я перш за все застосовую письмові календаризовані форми контролю:
1. Контрольна робота. Проводиться наприкінці вивчення теми, має за мету визначення рівня засвоєння знань учнів з даної теми. Час виконання , як правило, – 45 хв. Роботи пишуться в кількох варіантах, містять завдання різних ступенів складності.
2. Самостійна робота контролюючого характеру. Проводиться з метою поточного контролю та корекції знань. Під час вивчення кожної теми учні пишуть кілька самостійних робіт. Час їх виконання – 15-20 хв.
3. Розрахунково-графічні роботи. Під час вивчення тем, які передбачають формування умінь будувати графіки функцій, графічно знаходити елементи геометричних фігур, будувати перерізи просторових фігур, пропоную графічні та розрахунково-графічні роботи.
Для перевірки домашнього завдання, актуалізації опорних знань, діагностики засвоєння учнями знань та умінь використовую короткочасні форми самостійної роботи: письмові (математичний диктант, бліц-тест) та усні (інтерактивні технології «Мікрофон» та «Карусель», дидактичні ігри «Хрестики-нулики», «Кинь м’ячик», математична естафета, математичне лото, та інші ). Перевіряю ці роботи не тільки сама, а й долучаю до цього учнів. Застосовую самоперевірки та взаємоперевірки за зразком, запрошую консультантів (кращих учнів) допомогти, пропоную знайти відповіді серед хаотично записаних чисел та розшифрувати напис .
На уроках використовую самостійну роботу з книгою (підручником) з вивчення певного теоретичного питання. Нові знання з математики сприймаються і засвоюються учнями з певними труднощами. Тому потрібні поради вчителя щодо роботи над математичним текстом. Вони можуть мати вигляд такого правила-орієнтира.
1. Прочитай уважно текст один чи два рази, виділи головне в ньому(нові поняття, твердження, правила, тощо).
2. Самостійно розділи текст на частини, вияви основну думку.
3. Склади план прочитаного.
4. Виділи поняття, про які йдеться в тексті. Пригадай означення відомих понять і виділи означення нових понять.
5. Виділи твердження, які доводяться в тексті. З’ясуй, що в них дано, а що треба довести. З’ясуй, з яких відомих тверджень складається доведення.
6. Спробуй відповісти на контрольні запитання, які містяться в кінці параграфа.
Ефективним, на мій погляд, при самостійному вивченні нового матеріалу, а також самостійному розв’язуванню задач, є використання групової роботи. Робота в парах, малих групах стимулює пізнавальну активність учнів, а отже викликає в них почуття задоволення, впевненість, відкриває простір для творчої ініціативи. В своїй роботі вдало використовую інтерактивні технології «Ажурна пилка», «Мозковий штурм», «Навчаючи – учусь».
На уроках геометрії великого значення надаю вивченню учнями початкових понять, намагаюся домогтися того, щоб учні зрозуміли, як з початкових математичних понять та їх властивостей випливають наступні твердження. Перед вивченням нової теореми на початку уроку пропоную учням пригадати ті знання, які будуть застосовуватися до доведення теореми. Сама роблю малюнок і починаю доводити, а потім пропоную учням продовжити доведення. При потребі задаю їм навідні запитання, щоб учні самостійно зробили правильний висновок. Надалі під час вивчення простих теорем, а також виведення деяких формул, властивостей функцій надаю їм ще більше самостійності, залучаю до їх виведення. Звичайно, таку роботу не можна залишати на самоплив. Думку учнів треба пробуджувати і направляти, ставити запитання, з допомогою всіх учнів відшліфовувати формулювання, уточнювати висновок. Система організації самостійної роботи повинна охоплювати не лише роботу учня на уроці, але й сприяти розвиткові дитини в позаурочний час. Тому я дбаю не тільки про організацію уроку, а й про те, як спланувати домашню роботу учнів, і докладаю всіх зусиль для того, щоб забезпечити максимально продуктивну самостійну роботу учнів над навчальним матеріалом удома. Враховую час на оголошення та пояснення домашнього завдання перед закінченням уроку (інколи навіть в ході уроку), підбираю диференційовані завдання за вибором учнів. Інколи пропоную учням виконати довгострокові творчі домашні завдання (написання рефератів, підготовка повідомлень з додаткової літератури та Інтернету, підготовка до уроків-семінарів, тощо).
Я переконана і переконую дітей, що не можна навчитися математики тільки дивлячись на відповіді в зошиті товариша та механічно списуючи розв’язання з дошки. Математики можна навчитися лише тоді, коли все, що задано вчителем, розв’язувати самостійно і свідомо. Великий математик Рене Декарт говорив: «Ми ніколи не будемо знати математику, навіть знаючи напам’ять усі чужі доведення, якщо наш розум нездатний самостійно розв’язувати які б то не були проблеми».
Немає коментарів:
Дописати коментар